Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магнатерія

Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНАТЕРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГНАТЕРІЯ"
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Гусля́р, -ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
Ідосі нар. = досі.
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428.
Худок, -дка, м. = худко. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГНАТЕРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.