Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla.