Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Носак, -ка, м. 1) Носокъ сапога. Вдарив його носаком. 2) Ударъ по носу 3) Носильщикъ. Рост.-на-Дону.
Обізнавати, -знаю, -єш, сов. в. обізвати, -знаю, -єш, гл. 1) Знакомить, познакомить, ознакомить. 2) Узнавать, узнать кого. Більш обізнали мене люде, стали наймати. Г. Барв. 315.
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.