Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться. О. 1862. V. Кух. 31.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Рудч. Ск. І. 75. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить. Котл. Ен. І. 23.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Чабаний, -а, -е. Крупный, большой (о волѣ). Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії. Макс. (1849). 83.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.