Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Нерадісний 2, -а, -е. Безотрадный. Все думки нерадісні клопочуть голову.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою.
2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили.
3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло.
Христосування, -ня, с. = христосання.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ.