Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Кудрятинка, -ки, ж. ? Ішла дівка ґрез лозинку, нашла собі кудрятинку: і варена, і печена, і поприком напапрена. Гол. IV. 530.
Напла́катися, -ла́чуся, -чешся, гл. Наплакаться. Як зійдуся з ким любилась, наплачуся стиха. Чуб. V. 224.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.