Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилягтися, -жуся, -жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати. Харьк.
Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Назува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть на ноги, обувать, обуть. Бери чобіт, назувай! На ногах черевички нові..., ще не назувані. Св. Л. 74.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Убачати, -ча́ю, -єш, сов. в. убачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Г. Барв. 140. Вбачаю — марніє та й марніє Наїмся моя. МВ. ІІ. 25. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. К. ПС. 26. Чи не вбачу милої на дворі. Грин. III. 82.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.