Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою. Конст. у.
Закрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. закри́тися, -ри́шся, -єшся, гл. Закрываться, закрыться, укрываться, укрыться. Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем. Чуб. V. 87.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Призвістити Cм. призвіщати.
Розславити Cм. розславляти.
Роїти, рою, -їш, гл. Выпускать рой. Ой де ж ми будем присаду мати, рої роїти і меди носити. Чуб. III. 392.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Чиньба, -би, ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у. Шкурка за Чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.