Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Гліб. Дмись — не дмись, волом не будеш. Ном. № 2506. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Грин. ІІІ. 186. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Радом. у. Дметься, як шкура на огні. Ном. № 13533.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
На́ров, -ву, м. = норов.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть. Гліб.
Стокрівця, -ці, ж. Раст. Hypericum perforatum. Вх. Лем. 470.