Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Нерівня, -ні, об. Не пара; неровня. Зв'яже руку з Опанасом, хоч йому й нерівня.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Розчислити Cм. розчисляти.
Христосування, -ня, с. = христосання.