Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Вицідити, -джу, -диш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських.
2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки.
Засли́нювати, -нюю, -єш, сов. в. засли́нити, -ню, -ниш, гл. Заслюнивать, заслюнить, испачкать слюной.
Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст.
Ле́да нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. ле́да-біда. Негодяй, плохой человѣкъ. Шкода мене молодої, шкода мого стану, та як я ся леда-біді у руки достану.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму.
Цілювати, -люю, -єш, гл. = цілувати.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш.