Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Засо́хляний, -а, -е. = засохлий. Тісто зверху не засохляне. Н. Вол. у.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. кашничок. Мнж. Ск. 181.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Ху! меж. 1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає. Драг. 128. 2) Фу! Ху на його зовсім! Лохв. у.