Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. везти москаля. Врать.
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату.
2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Бувши винним, треба буть і платним.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.