Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198. 2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165. 3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатер. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176. 4) Отправляться, отправиться.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Макольо́ндра, -ри, ж. и макольо́ндрик, -ка, м. = макопійка. Вх. Пч. II. 10.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины. Черном.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати. Чуб. V. 422.