Глупак, -ка, м. = дурень.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту.
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мова мовиться, а хліб їсться. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Не про те мова мовиться. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Випив чарку й мова найшлася. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Перенизати Cм. перенизувати.
Перетика, -ки, ж.
1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ.
2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова).
3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.