Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи. Золотонош. у.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L. ЗЮЗО. І. 116.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Попідмальовувати, -вую, -єш, гл. Подкрасить (во множествѣ).
Шептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Шевч. 107. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому. Ном. № 2584. 2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть. Ном. № 234. 3) Наговаривать, наушничать.