Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Одвичити од горілки.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2) переміть зв'язати. Завязать узломъ.
Піддивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить.
Продажність, -ности, ж. Продажность.