Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. проваллячко. Ном. № 11412. Ув. проваллюка. Лохв. у.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. 31. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. Мнж. 192. У свид жати жито. Борз. у. У свид брати льон. Борз. у. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. Могил. у. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.