Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Вербунка, -ки, ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Попродав усю худобу.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).