Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Бушля, -лі, ж. 1) Самка аиста. Желех. 2) Цапля. Вх. Пч. II. 8.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання. Котл.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.  
Худо I, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.
Шпигонути, -ну, -неш, гл. Кольнуть съ силой. Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути. Левиц. Пов. 14.