Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Імовірно нар. Довѣрчиво.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Налома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наламати.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш. Чуб. І. 85.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. МУЕ. III. 159. Розсадили казан. Харьк. у.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі. Федьк.