Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому).
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля).
Обсмикувати, -кую, -єш, сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Умести, -ту, -теш, гл. Замести. занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена.