Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная!
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Ум. лушпели́нка.
Омшаник, -ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Таточків, -кова, -ве = татків.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло).