Дола́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. долі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Як хан долізе до Криму.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный.
Кивнути Cм. кивати.
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! В кринах схована криниця.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Ліжко перетрут.
2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились.
3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром.
Причапати, -паю, -єш, гл. Приплестись. Причапали старі баби, охаючи.
Росподілити Cм. росподіляти.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.