Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу.
Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Употребляется только въ поговоркѣ?
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Ум. черешинка.