Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.
Нахід, -ходу, м. Нашествіе.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Пустити, -ся. Cм. пускати, -ся.
Ужити, -ся. Cм. уживати, -ся.
Чудерний, -а, -е. = чударний = чудернастий. Вх. Лем. 483.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. І. 145.