Ватрище, -ща, с. = ватра.
Ґерґа́вка, -ки, ж. Горло.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Cм. ночник 3.
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Скригулець, -льця, м. = крагулець.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом.