Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виплодитися, -джуся, -дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине. Посл.
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю). Чернигов. г.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Смальцювати, -цюю, -єш, гл. Насаливать, намазывать саломъ, жиромъ.  
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.