Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе.
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Великий сум проняв мені все тіло. Радість проймає тебе. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться.