Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. . 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот?