Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере. Г. Барв. 292.
Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки. Вас. 184.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Повісти Cм. повідати.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.