Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе.
Одомаш, -ша, м. = могорич.
Попереді нар. = попереду.
Проплакати, -чу, -чеш, гл.
1) Проплакать.
2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.