Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный.
2) Отрицательный.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл.
1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося.
2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам.