Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Запо́внити Cм. заповняти.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; 1. 217. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606. 2) Семейство. Галиц. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грип. III. 143.
Свашчак, -ка, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко? Гол. IV. 372, 377.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.