Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий.
Обиймиця, -ці, ж. Узкая дощечка, которая накладывается на дрань, когда изъ нея выдѣлывается коробка, для того, чтобы дрань не ломалась.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Огонь пекельний. Гориш тим пекельним вогнем. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.