Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Жмак, -ка, м. Охапка, пучекъ. Дай, хлопче, жмак сіна коневі. Жмако́м, жмачко́м. Въ скомканномъ видѣ. Жмачком кинув одежу. Черк. у. Жмачком не зв'язуй. Черк. у.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде. Чуб.
Надари́ти Cм. надаряти.
Обтяжний, -а, -е. Тяжелый, довольно тяжелый. Вх. Уг. 225.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.