Більчок, -чка, м. = білток.
Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Мати твоя та брати твої стоять на дворі.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.