Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1. Єв. Л. XXIV. 39.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань. Вх. Уг. 253.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Нахватати, -та́ю, -єш, гл. = нахапати.
Обгравати, -граю, -єш, сов. в. обіграти, -граю, -єш, гл. Обыгрывать, обыграть. Одразу Бабич програвсь, а далі як почав він обгравати того майора. Грин. II. 291.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.