Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Ум. жо́лу́дя́к. Ув. жолудя́на.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ум. незгодонька.
Несходимо нар. Не сходя. День-у-день сидить собі на печі несходимо.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Розбійники зоставили його півмертвого.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте!
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.