Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. Якого антипка кричиш?
Ара́бщина, -ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому.
Дото́чка, -ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль.
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город.
Садовник, -ка, м. = садівник.
Струснути, -сну, -неш, гл.
1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде.
2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. (Токарь) точить тарілку. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Кров як воду точить. 4) — зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. 8) — війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. 9) — брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. Точить брехню цілий день. 10) — баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Точить баляндраси моїм дочкам.