Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Відбаглувати, -лую, -єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Курбелювати, -люю, -єш, гл. = курбелити. Желех.  
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками. Котл. Ен. IV. 31.