Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Відворіт, -роту, м.
1) Отступленіе.
2) Отвращеніе.
3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна.
Імити Cм. імати.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки.
Присвоїти, -вою, -їш, гл.
1) Присвоить. Присвоїв мою сокиру.
2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.
Штепурний, -а, -е. = чепурний.