Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы). Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.
Росторопша, -ші, ж. Раст. a) Silybum Marianum. Анн. 330. б) Echinops sphaerocephalus L. Cм. ростропша. Третя лихи зве і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник, то друге безділля. Мкр. H. 4.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Сточити Cм. сточувати.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.