Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі.
Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки.
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Був шаг, та в кешені розтерся. Ум. шажок. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп!