Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Кавка, -ки, ж. Ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106.
Кубло, -ла, с. 1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває. К. Іов. 82. 2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є. Ном. № 418. 3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла? Мет. 4) = водня. Черниг. г. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Мет. 107. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця. Чуб. V. 473.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж. Вх. Зн. 40.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.