Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Блощичник, -ка, м. = блощинник.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ.
Етноґрафува́ти, -фу́ю, -єш, гл. Заниматься этнографіей. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького.
Келеп, -па, м.
1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами?
2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці.
3) Черепаха. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив.
Рудяк, -ка, м.
1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк.
2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир.