Виметний, -а, -е. Исключенный, избавленный, изъятый. Та тут, як правду казати, нема й однієї хати виметної од корости. Злодіїв зловили, а Костянтин зостався виметний.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Покурити, -рю́, -риш, гл.
1) Покадить.
2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки.
3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить.
Пригребиця, -ці, ж.
1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ.
2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ.
3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Скотарювати, -рюю, -єш, гл. = скотарити.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ.