Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Мил. 214. Не докотившись, застигали сльози. К. XII. 52.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Ротній, -я, -є. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.