Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Неощадно нар. Не бережливо.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. Кролев. у. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий. Г. Барв. 275.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Переписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. переписатися, -щуся, -шешся, гл. Переписываться, переписаться (о сниманіи копіи). Та й довго ж як воно в тебе перетісується, а таке маленьке.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.