Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виганятися 1, -няюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. МВ. ІІ. 31. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Левиц. І. 339. Гучне весілля справили.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Пригнути Cм. пригинати.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.