Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы. Вх. Уг. 230.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки. Сим. 216.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала. Грин. III. 136.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.