Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Неналежно нар. Ненадлежащимъ образомъ.
Переплатити Cм. переплачувати.
Потерпіння, -ня, с. Терпѣніе. За потерпіння дасть Бог спасіння.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Ми проскурки було на ціду печемо.