Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня. Чуб. V. 1163.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Немило нар. Непріятно.
Носатка, -ки, ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. Вас. 182. 4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.