Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький. О. 1862. IV. 75.
Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.
Гу́тисько, -ка, гути́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ стекляный заводъ. Желех.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл. 1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить. Богод. у. 2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать. (Стрижевск.).
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Ростратити, -ся. Cм. рострачувати, -ся.