Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворох, -ха, м. 1) Куча. Шух. І. 178. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Нелюд, -да, м. Безчеловѣчный, жестокій, свирѣпый человѣкъ.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ). Сим. 147.
Химерія, -рії, ж. = химера. Харьк. г.