Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Грива́к, -ка́, м. Сизый голубъ, вяхирь, Columba palumbus. Вх. Пч. II. 9.
Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Перебігнути, -ну, -неш, гл. = перебігти. Як іде хто куди-годі, а перебігне го заяць... то вже му сі не поведе. ЕЗ. V. 87.
Переголити Cм. переголювати.
Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.
Тіснота, -ти, ж. 1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Шейк. 2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Шевч. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу. К. ХП. 132.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.