Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Гарем, -му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. І. 181.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. посторо́ночок.
Сухарик, -ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив. Н. Вол. у.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.