Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Гловень, -ня, м. = гловарь. Прил. у.
Заме́рти Cм. замірати.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. 2) Самый кратній.
Лисови́н, -на, м. Самецъ лисицы. Мнж. 185. Ум. лисови́нчик.
Переважатися, -жа́юся, -єшся, сов. в. переважитися, -жуся, -жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.
Шир, -ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91.