Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Дога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. догада́тися, -да́юся, -єшся, гл. 1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся.
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый.
2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити.
Позаневолювати, -люю, -єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Прикройний, -а, -е. 1) Укромный. Постав сани у прикройному місці.
2) О сапогѣ: съ пришитыми къ голенищу головками.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка).
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку.