Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. кепта́рик.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1. Вх. Пч. І. 15.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Чепуркуватий, -а, -е. Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину. К. (Хата. VIII).