Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила. Гліб. 30.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.