Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Дри́мба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.
Захожаты, -жаю, -ешъ
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Нерозвитний, -а, -е. Не развившійся, не распустившійся. Іно жаль мені на отця свого: оженив мене малолітнього, нерозумного, нерозвитного. Грин. III. 335.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы. Вх. Лем. 459.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.