Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Круглобокий, -а, -е. Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.