Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади.