Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Зашпили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю. Черк. у.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Перезок, -зка, м. Ременный поясъ.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок. Фр. Пр. 44.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.