Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурвань

Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРВАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРВАНЬ"
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница. Вх. Пч. І. 15.
Кав! меж. Выражаетъ пискъ ребенка, щенка, мяуканье кота, крикъ галки и пр.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРВАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.