Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах.
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный.
2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою.
