Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. І. 248.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися. Вх. Уг. 237.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лапко, -ка, м. Кличка собаки съ толстыми лапами. Харьк.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.