Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.