Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо.
Позасипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Засыпать (во множествѣ).
2) Заснуть (о многихъ). Діточки позасипають.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ.
2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Ускромити Cм. ускромляти.