Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Герць, -ця, м. = герець.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Ум. млинчик.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку.
Тяжко нар.
1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти.
2) Очень. Тяжко боюсь матері. Тяжко поганий. Тяжко заплакав. Тяжко зажурився. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. На серці тяженько.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.