Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. ЗОЮР. І. 97. А хто дома, той господарює. Н. п. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. Левиц. І. 254. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XІ. 157.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. ЗЮЗО. І. 133. Cм. натягач 2б.
Підкуса, -си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.  
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Хвітькати, -каю, -єш, гл. Посвистывать. Жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 211.