Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Гало, -ла, с. 1) Шаръ. 2) Стекляный шаръ для глаженья. Полт. 3) Круглая поляна въ лѣсу. Н. Вол. у. 4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями. Н. Вол. у. 5) Лѣсное озеро. Н. Вол. у. Cм. Гал.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Угадати Cм. угадувати.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.