Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Отерла піну на губах.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Посвататися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Псинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ псина.
2) Раст. Solanum nigrum L. Cм. пасльон.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.