Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis. Вх. Уг. 249.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.