Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Положити, -жу́, -жиш, гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Св. Л. 76. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить. КС. 1882. VIII. 263.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу. Ном. № 2204.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.