Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый.
Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Гра́п, -па, м. Графъ. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Сірозем, -му, м. Сѣрая земля.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.