Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Промовити, -ся. Cм. промовляти, -ся.
Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.