Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байстер, -ра, м. = байстрюк. Аф. 292.
Валій, -лія, м. Сукновалъ. ЗЮЗО. І. 286.
Виполонити, -ню, -ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Провідувати, -дую, -єш, сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.