Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати.
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Служенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ слуга.
2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку.
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.