Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. Н. Вол. у.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Порзний, -а, -е. Скоромный. Гн. І. 186. Ез. V. 209.
Присмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло. Греб. 404. 2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Ростріск, -ку, м. Расколъ, растрескъ. до ро́стріску робити. До полнаго истощенія силъ. До ростріску, до розболю будем жати. Вх. Зн. 61.
Хвилювати, -люю, -єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. ІІ. 117.