Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами. К. Псалт. 240.
Волісь, воліся, нар. Лучше, предпочтительнѣе мнѣ. Волісь я їхати, як їсти. Валков. у. Воліся ми, брате, попросимо ми найменшого брата тринбача. Мет. 438.
Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої. Сим. 206.
Молоди́чина, -ни, ж. Молодая дѣвушка. Заграй мені, музиченько, під осичиною, — нехай же я погуляю з молодичиною. Грин. III. 648.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.