Береженько, -ка, бережечок, -чка, м. Ум. отъ берег.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Поприводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и привести, но во множествѣ. Сліпих поприводь сюди.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла.
2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький.