Бойчук, -ка, м. Молодой бойко.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. (1834), 15.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах.
Натрусом нар. О мѣряніи сыпучихъ тѣлъ: не набивал, не натискивая сверху, а довольствуясь тѣмъ, сколько войдетъ при простомъ насыпаніи. Натрусом міряти овес, жито.
Нащосерце нар. = нащесерце.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Насилу підвівся після хвороби.
Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Цур-цурачка — гостра болячка. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха».