Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили.
2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр.
Облупуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. облупатися, -паюся, -єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути.
Чи с. Ли, или, развѣ. Чи може сліпий сліпого водити? Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива. Та чи то ж повірять? Чи вже б то пожаліли? Може до того чи й доживемо. чи так, то й так. Ну, пусть будетъ и такъ. чи що. Что-ли. Що він там чортів сліпить, чи що?