Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить).
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин.
Наснувати, -ную́, -є́ш, гл. Натянуть извѣстное количество нитей на оснівницю. Вчора багато наснувала, а сьогодні дитина не дала.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Нізка, -ки, ж.
1) Мякоть въ тыквѣ.
2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало.
2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину.