Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати. Вх. Зн. 67.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива. Шух. І. 250.