Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Кв. Так і бехнув з горища. Мнж. 113.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ном. № 12832. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Н. п. Я, мамо, нишком прийшла. МВ. І. 72. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Н. Вол. у. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком. Грин. III. 655.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.
Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.
Штучність, -ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої. Левиц. І.