Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Вив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою. Г. Барв. 364.
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Макс. (1849). 96. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Переморозити, -жу, -виш, гл. Переморозить.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Циба, -би, ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю. Н. п.