Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Тому й зовсім ніяково стало.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву.
Розвій, -вою, м. Развитіе.
Самісінький, -а, -е. 1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти.
2) Совершенно одинъ. Самісінькі сухарі гризе, — нічого нема. Зосталась я самісінька.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота.
Угодник, -ка, м. Угодникъ.