Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Наколоти́ти Cм. наколочувати.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.
Тарабан, -на, м. Барабань. Ном. № 835. Ум. тарабанець, тарабаник, тарабанчик.