Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Камен. у.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.
Луг, -гу, м. 1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97. 2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17. 3) = луговина. Вх. Зн. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Позакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Закрасться, прокрасться (о многихъ). Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок.
Уславлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уславитися, -влюся, -вишся, гл. Прославляться, прославиться. Клепачі з давних-давен уславились по Лубенщині злодійством. Ном. № 1365.