Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. Грин. ІІІ. 646. 2) Раст. Alyssum campestre. Желех. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. ЕЗ. V. 42. Кіевлянинъ. 1867. №№ 82 и 83. Дѣтская болѣзнь. КС. 1893. VII. 80. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит. Люб. 59.
Бритовниця, -ці, ж. Бритвенница.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Жа́хно нар. Страшно.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти. Г. Барв. 513.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать. Желех.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак. Вх. Лем. 449.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Чітуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Орішками чітуватися. Н. п.