Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека. Камен. у.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Почастунок, -нку, м. Угощеніе. Пообідавши, брат дякує за почастунок.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.