Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана.
2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.