Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доку́пи нар. Вмѣстѣ. Ком. І. 50.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Обголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обголи́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Обнажаться, обнажиться. 2) Обриваться, обриться. Вибачайте, що не обголився, бо тепер гаряча пора, саме жнива. Левиц. Пов. 205.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся. Звенигор. у.
Солонець, -нця, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.