Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.