Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города. Греб. 400.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья. Желех.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ). Ном. № 10781.
Потопнути Cм. потопати.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.