Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Бо-зна = біг-зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3515. бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. Рк. Левиц. бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого. Левиц. Пов. 289.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147.
Кайданочки, -ків, м. мн. Ум. отъ кайдани.
Незлостиво нар. Незлобно.
Плиска, -ки, ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. Вх. Пч. II. 12. б)біла. Motacilla alba. Вх. Пч. II. 13. в)жовта. Мо tacilla flava. Вх. Пч. II. 13; г) = лисак 4. Вх. Пч. І. 16; II, 11. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую. Грин. III. 442.
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать. Левиц. І. 291.
Пороти, -рю́, -реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3)пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.