Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Перегороджувати, -джую, -єш, сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл. 1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу. Н. п. 2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.