Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються. О. 1861. IX. 193.
Гарькавий и пр. = гаркавий и пр.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Перекіс, -коса, м. = покіс. Вх. Зн. 47.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Тий мѣст. = той.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.