Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. Cirsium lanceolatum Scop.
Доплести́ Cм. доплітати.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.
Розсвіт, -ту, м. Разсвѣтъ. На розсвіті добре спання, хто не знає закохання.
Роспадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роспастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Распадаться, распасться, разсыпаться, разсыпаться. Під припечком воду брала, гречаники розчиняла. Чому мені не вдалися, аж на троє роспалися? Панич порізав кавуна на скибки.... скибки роспалися і з середини випав червоний вовк. Ад в порох роспався. Так то вже побивалась нещаслива, що й кам'яне б серце распалось.
2) Только несов. в. Усердствовать, стараться изо всѣхъ силъ что либо дѣлать, доказывать и пр. Брехня сьому, єй же то Богу брехня! — так распадалась Ївга, вже осмілившись зовсім. Хазяїн аж роспадається, так статкує коло хазяйства.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.