Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.
Крокус, -са, м. = крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив. Макс.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. І. 167.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Уліплювати, -плюю, -єш, сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Ном. № 13935. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Ном. № 10430. Вліпив Бог душу, як у пня. Ном. № 2915. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Ном. № 11356. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе. Харьк.