Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Загрі́ток, -тку, м. Теплота.
Квасно нар. Кисло.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Панщинний, -а, -е. = панщанний. Виходить з того двору чоловік на роботу панщинну.
Перегін, -го́ну, м.
1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін.
2) Парина, наново вспаханная.
3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати.
4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Таксація, -ції, ж. Таксація, оцѣнка лѣсовъ и земель по ихъ доходности.