Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Знюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Снюхаться, сойтись. Жіноче плем'я лукаве, що тільки з ким знюхається, то вже певно готове збрехать. Рудч. Ск. І. 132.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а)біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б)жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в)чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.
Шльонський, -а, -е. 1) Силезскій. Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули. Котл. Ен. II. 35. 2) Изъ шерсти или овчины овцы силезской породы. Шльонський кожух. Мнж. 56.