Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Гусни́к, -ка́, м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.
Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило.
Зеле́ний, -а, -е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Ой піду я молоденька зеленою долиною. Одступись, зелена жабо. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. зеле́на неді́ля. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Ум. зелене́нький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Присадкуватий, -а, -е. = присадистий.