Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала.
Присада, -ди, ж.
1) Усадьба. У Пимона присада добра.
2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків.
Цьом! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю....