Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.
Масли́на, -ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом. Чуб. III. 294.
Піп, попа, м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Поперехрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перехреститися, но о многихъ.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.