Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. Васильк. у. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником. Васильк. у.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Скіраний, -а, -е. Кожаный. Уберайтеся борзенько у постоли скіранії. Гол. І. 152.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Темнозелений, -а, -е. Темнозеленый. Темнозелена сукня. Левиц. І. 285.