Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Вразький, -а, -е. = вражий. О. 1862. І. 35. Гей ви, ляхове, вразькі синове! Ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте. ЗОЮР. І. 205.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Королиха, -хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців. Чуб. III. 281.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Проріз, -зу, м. 1) Прорѣзъ. Желех. 2) Дыра во льду. Шух. І. 81.
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
Соколиця, -ці, ж. = соколиха. К. Дз. 210. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці. Гол. IV. 438.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.