Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ум. зверше́чку.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. мн. .
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка).
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Угледіти, -джу, -диш, гл.
1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Як угледять, то христяться.
2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались.