Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Крамарь, -ря, м.
1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики.
2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку.
Надку́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Надкушивать, надкусить.
Поодж.. Cм. повідж..
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл.
1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати.
2) Блевать, рвать, вырвать.
3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки.
2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.
Штани, -нів, м. Панталоны, брюки, шаровары. Здається і пан, а штанів нема. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. до́вбані штани. Родъ штановъ на очкурні. Ум. штанці.