Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Започа́ти Cм. започинати.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював. АД. І. 102.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Чобіток, -тка, м. 1) Ум. отъ чобіт. 2) Цвѣтокъ на чорноклині.