Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл.сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога. Св. Л. 5.
Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися. К. Псал. 19.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато. Св. Л. 24.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта. Ном. № 2820.
Од пред. см. від.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе. К. (Желех.).
Скасуватися, -суюся, -єшся, гл. Быть отмѣненнымъ, уничтожиться. Відтоді зараз і панщина скасувалась. Гол. II. 145.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру. Гол. III. 422.