Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Пальок, -лька, м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) Cм. деркач. Шух. І. 166.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл. 1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче! 3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Грин. І. 71. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте. АД. І. 124. 3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ. Шейк. 2) Упасть съ шумомъ. Шейк.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.