Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину. Вх. Зн. 18.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба. 2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово? Мкр. Н.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Попок, -пка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) = жидок 2. 3) = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.