Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Мет. 195. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. Мет. 10. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю. Рудч. Ск. І. 135.
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Підлазити, -жу, -зиш, сов. в. підлі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву. 2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить. 3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві). Чуб. II. 84. 4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить. Кв.
Тертуха, -хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.