Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Жлокта́ння, -ня, с. и пр. = жлуктання и пр.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673. Оттак! не бродячи качку піймав. Ном. № 1648. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Левиц. І. 141. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала. Котл. Ен.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.