Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Перебігати, -гаю, -єш, гл. О собакахъ, волкахъ: закончить періодъ течки. Сука вже перебігала.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе. Черк. у.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. Мил. 159. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вина швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. І. 133.