Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Качанний, -а, -е. Относящійся къ кочню имѣющій кочень. качанна капуста. Капуста, Brassica oleracea L. Var. capitata. Dc.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Цілину п'ять плугів орють. Ум. цілинка.