Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Домі́вство́, -ва́, с. Домъ. Там домівства повибудовувано такі, що ну! Камен. у. Здибують мня кумове і зо мнов ся вітають, і за жену питають: «Ми то собі кумівство, — ходім трохи в домівство!» Гол. І. 216.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.